АУД – психоакустичний метод досліджень, що найбільш часто використовується, здатності пацієнта чути різні акустичні частоти. PTA є основною перевіркою гостроти слуху, призначеної для оцінки порогів слухового сприйняття повітряної провідності (AC) та кісткової провідності (BC), що дозволяє визначити ступінь і тип (кондуктивна або сенсоневральна) втрати слуху.
Для проведення дослідження потрібен екзаменатор (спеціаліст/аудіометрист), який проводить дослідження та оцінює реакції пацієнта. Слух зазвичай перевіряється на восьми частотах, що варіюються від низьких (250 Гц) до високих частот (8 кГц). Типова процедура дослідження (типу “butterfly”) починається з 1 кГц, переходить на вищі частоти, повертається назад на 1 кГц (повторна перевірка) та опускається на нижчі частоти. Необхідно підкреслити, що діапазон аудіометричних частот лише частина повного слухового діапазону людини, який простягається від 20 Гц до 20 кГц. Основний метод PTA полягає в тому, щоб подати пацієнту чистий тон, близький до порогового значення, і знижувати рівень звукового тиску доти, доки пацієнт не перестане відповідати (піднімати руку або натискати кнопку), а потім збільшувати рівень звукового тиску, доки він не почне відповідати знову.
У деяких випадках пацієнти повинні обстежуватися за допомогою маскуючого шуму на вусі, що не тестується, для того щоб виключити можливість сприйняття звуку, що йде зі стимульованої сторони через нестимульовану сторону, на нестимульованій стороні (перехресне слухання). Поріг слухового сприйняття тестованого вуха заміряється в той же час, коли маскуючий шум подається на вухо, що не тестується. Порогові значення, отримані за допомогою маскування, забезпечують точне уявлення про справжній порог слуху вуха, що тестується. При кістковому проведенні інтерауральний згасання може знижуватися до 0 дБ, оскільки кістки черепа дуже добре передають звук. Отже, пороги кісткової провідності рекомендується завжди вимірювати з контралатеральним маскувальним шумом.
Що стосується головних телефонів (навушників), для них інтеруральне загасання становить близько 40 дБ. Маскування слід використовувати, якщо різниця по повітряній провідності на одному вусі та кістковій провідності на іншому вусі становить 40 дБ або більше. Для внутрішньовушних телефонів інтерауральний згасання знаходиться в діапазоні до 55 дБ, так що застосування внутрішньовушних телефонів знижує необхідність маскування. Дилема маскування виникає, коли маскування з нетестованого вуха переходить на вухо, що тестується, і впливає на визначення порога сприйняття для тестованого вуха. І тут не можна отримати надійний поріг маскування. Цей ефект зазвичай виникає за наявності суттєвого компонента кондуктивної втрати слуху.
Автоматична PTA оцінює пороги слухового сприйняття на основі аудіометрії за допомогою тесту Bekesy (Бекеші) або тесту Hughson-Westlake (Хьюстон-Вестлейк). На відміну від методу регулювання, при якому пацієнт може змінювати інтенсивність стимулу доти, доки він не стане чутним, у цьому випадку пацієнт може контролювати тільки напрямок, у якому змінюється інтенсивність стимулу. Інтенсивність стимулу посилюється та зменшується залежно від того, як пацієнт чує тоновий сигнал (метод відстеження). Доступні техніки вимірювань відповідають алгоритмам, запропонованим згідно з стандартом ISO 8253-1.
Скринінг аудіометрія дозволяє перевірити, чи рівні порога сприйняття на різних частотах краще, рівними або гірше, ніж передбачені рівнем скринінгу. Стимул подається на вухо на певних частотах та рівнях, які були обрані для скринінгу. Пацієнт проходить скринінг-тест згідно з попередньо встановленими критеріями, наприклад, результат “пройдено” буде отримано, якщо всі стимули чути в обох вухах. Скринінг на певних вибраних рівнях і частотах здебільшого відбувається швидше, але надає менше інформації, ніж вимірювання порогів слухового сприйняття за допомогою загальноприйнятих процедур PTA.
ПРАКТИЧНЕ ЗАСТОСУВАННЯ
Виберіть Audio на екрані вибору модуля. Виберіть задані параметри, які ви хотіли б використовувати. Якщо потрібно, змініть параметри (наприклад, протокол аудіометрії). Якщо вибрано режим Expert, з’явиться інтерфейс користувача (як показано на Рисунок 1). Натисніть кнопку settings (“налаштування”) ⑬ (тільки для PTA 3), для того щоб вибрати перетворювач і його розташування (АС – для повітряної провідності, ВС mastoid – соскоподібний відросток скроневої кістки для кісткової провідності, BC forehead – лоб для кісткової провідності ), виберіть вид стимулу (чистий тон, імпульсний чистий тон, частотномодульований тон), перейдіть на режим рівня гучності, тремтячого поріг дискомфорту (UCL), активуйте автоматичну перевірку або активуйте перегляд двосторонньої аудіограми (графічні дані з обох вух, представлені на одній аудіограмі). Будь ласка, майте на увазі, що ви можете також переключити перетворювачі, натиснувши на кнопку AC ③, внаслідок чого відбувається перемикання з повітряної провідності на кісткову: ВС (соскоподібний відросток скроневої кістки) або BC-F (лоб), якщо приєднані перетворювачі AC та BC.
Для деяких пацієнтів (наприклад, дітей) імпульсний чистий тон або частотномодульований тон можуть бути цікавішими, і, отже, краще, ніж постійний чистий тон. Для тесту Bekesy використовуються імпульсні стимули. Для пацієнтів з тональним шумом у вухах (Тінітус) імпульсний чистий тон або частотномодульований тон може бути більш ефективним для того, щоб відрізнити стимул від шуму у вухах (Тіннітус). Увімкніть режим маскування, якщо це необхідно, натиснувши кнопку masking (“маскування”) ⑫ (дивіться МЕТОДИКУ). Режим маскування можна залишити, натиснувши на кнопку ⑭.
Перед тим як підігнати перетворювач та розпочати дослідження, пацієнт повинен пройти інструктаж щодо завдання. Пацієнт повинен подати знак, чи чує тон, наприклад, піднявши руку або натиснувши кнопку відповіді для пацієнта, якщо тон чуємо, або опустивши руку або відпустивши кнопку відповіді для пацієнта, якщо тон не чуємо. Що стосується імпульсних тонів, будь ласка, переконайтеся в тому, що пацієнт розуміє, що реагувати на імпульсний тон потрібно один раз (тобто показувати “чуємо”, поки що імпульсний тон чуємо), а не на кожен окремий імпульс стимулу. Тест не передбачає можливості самостійного регулювання тесту пацієнтом. Тести, що проводяться вручну, повинні повністю контролюватись екзаменатором/фахівцем (аудіометрист), який проводить обстеження.
Автоматичні тести не вимагають регулювання рівня/частоти з боку екзаменатора/спеціаліста (аудіометрист), який проводить обстеження, проте проводяться під наглядом кваліфікованого персоналу.
Виберіть вухо, що тестується, натиснувши на кнопку ear (“вухо”) ⑪. Буде показано активне вухо. Якщо гучномовці підключені або на пристрої увімкнено бінауральний вимір, також можна вибрати бінауральний стимуляцію. Виконайте або тест, що проводиться вручну, або автоматичний тест на вибраних частотах. Більш детальну інформацію про типову послідовність дій при тональній аудіометрії див., наприклад, у стандартах ISO 8253-1 та ASHA (2005). Під час тестів, що проводяться вручну, можна вибрати частоту стимулу ⑧, рівень стимулу та (або) рівень маскування ⑦ (в режимі маскування кнопки рівня маскування мають підсвічену сіру область). Вибрані рівні можна рахувати з хрестиків (позначення) на аудіограмі (червоне: праве вухо; синє: ліве вухо; чорне: бінауральний; зелене: маскування), а також значень між елементами перемикача (Рисунок 1: рівень стимулу: 40 дБ HL, вирівнювання: -10 дБ HL). Для PTA-HF аудіограма переходить на більш високі частоти, коли хрестики переміщуються вище 8 кГц. У режимі маскування, можна регулювати або рівень стимулу, або рівень маскування, або зафіксовані обидва один на одного рівня. Режим фіксації можна увімкнути, натиснувши кнопку lock ⑮. Параметри кнопок рівня стимулу можна задати пристрої за допомогою Audio Preferences (стрілка “вгору”: знизити рівень, стрілка “вниз”: підвищити рівень або навпаки). Стимул можна подати, поки натиснуто кнопку loudspeaker (“гучномовець”) ⑨. Якщо стимул програється, увімкнено помаранчевий датчик стану ①. Якщо програється маскуючий шум, увімкнено зелений датчик стану ②. Якщо натиснути кнопку відповіді для пацієнта, увімкнено великий зелений датчик стану ③. Якщо встановлений поріг, встановіть символ у положення червоних або синіх хрестиків ⑥, натиснувши на аудіограму ⑤. Символ можна переключити з heard (“чутний”) на not heard
(“нечутний”) або можна видалити символ. Тест можна завершити за допомогою кнопки stop ⑩.
Рисунок 1: Інтерфейс користувача Audio Expert (ліворуч: стандартний режим; праворуч: режим маскування)
Пороги слухового сприйняття представлені графічно за всіма тестовими частотами у формі аудіограми. Символи правого вуха представлені на графіку червоним, символи лівого вуха – синім, а бінауральні дані – чорним. Дивіться символи, що використовуються в ISO 8253-1, Таблиця 1. Символи кісткової провідності можна подати графічно згідно з рекомендаціями ISO 8253-1 або відобразити дзеркально (звичайний спосіб представлення, наприклад, у Німеччині). Символ кісткової провідності (“BC”) та значок відсутності відповіді можна встановити в попередніх налаштуваннях аудіо (Audio Preferences).
Аудіограма поділена на три кольорові зони: зелену (нормальний слух ≤ 20 дБ HL), помаранчеву (слабко виражена втрата слуху >20 – 40 дБ HL), та сіру (>40 дБ HL: втрата слуху від середньої до глибокої).
З метою інтерпретації результатів, можна врахувати такі поради (див. малюнок 2):
– Кондуктивна приглухуватість: Аудіограма відображає нормальні пороги слухового сприйняття по кістковій провідності, при цьому пороги слухового сприйняття повітряної провідності гірші, ніж норма, як мінімум, на 10 дБ. Такий кістковоповітряний розрив виникає при демпфуванні (заглушення) стимулів повітряної провідності шляхом через зовнішнє і середнє вухо. Кондуктивна втрата слуху в більшості випадків виникає внаслідок проблем із зовнішнім або середнім вухом, у тому числі при патології барабанної перетинки, закупорки зовнішнього слухового проходу (наприклад, через сірчану пробку), інфекції середнього вуха або наявності в ньому рідини (наприклад, при запаленні середнього вуха), перфорації барабанної перетинки, дефектів слухової кісточки.
– Сенсоневральна тугість: Аудіограма відображає збіг порогів по повітряній та кістковій провідності, в межах діапазону близько 10 дБ. Пороги слуху вище 20 дБ HL. Сенсоневральна приглухуватість в більшості випадків відбувається через вогнищеві ураження сенсорних клітин, слухового нерва або центральних слухових шляхів (пресбіакузис, втрата слуху внаслідок впливу шуму, синдром Меньєра,
невринома слухового нерва).
– Змішана приглухуватість: Комбінація кондуктивної та сенсоневральної приглухуватості.
Рисунок 2: Приклади аудіорезультатів (ліворуч: кондуктивна приглухуватість; в центрі: сенсоневральна приглухуватість; справа: змішана приглухуватість з кондуктивним та сенсоневральним компонентами)
Протоколи Screen, Diagnostic і Auto Audio забезпечують адаптовані інтерфейси користувача, як показано на Рисунку 3. Інтерфейси даних протоколів користувача багато в чому аналогічні користувальницькому інтерфейсу Expert. Нижче пояснюються відмінності. Інтерфейс користувача Screen представляє таблицю з результатами ① замість графіка аудіограми. У таблиці наведено або протестований рівень (почутий), або NR = відсутність реакції (не почутий). Поточна комбінація активної частоти/рівня виділена таблиці з результатами. Інтерфейс користувача Auto Audio передбачає кнопку play (“відтворення”) ③ замість кнопки loudspeaker (“гучномовець”), що дозволяє розпочати процедуру автоматичного визначення порога розпізнавання. Реакція пацієнта, яка зчитується з кнопки реакції пацієнта, впливає на спрямованість рівня
стимулу. Якщо поріг виявлено за автоматичним алгоритмом, він автоматично відбивається на графіку аудіограми. У всіх протоколах відсутні кнопки settings (“налаштування”) та masking (“маскування”). Натомість, у нижній частині ви можете безпосередньо змінити вид стимулу (чистий тон, імпульсний чистий тон, частотно-модульований тон), натиснувши кнопку stimulus type (“тип стимулу”) ②.
Рисунок 3: Інтерфейси користувача Audio для різних протоколів (ліворуч: Screen; в центрі: Diagnostic; праворуч: Auto Audio)