Пн-П'т з 9-00 до 18-00;
Нд. з 9-00 до 15-00

Вимірювання коротколатентних слухових викликаних потенціалів (КСВП) – реєстрація викликаної електричної активності слухового нерву та структур стовбура мозку, що виникає в проміжку часу 1-15 мс. Це комплексна відповідь, що відображає активність слухового нерву, улиткових ядер, ядер верхнеоліварного комплексу, бічної петлі і нижнього горбка.

горизонтальне розміщення електродів при КСВП     Зазвичай електроди встановлюються таким чином: позитивний реєструючий електрод встановлюють на вертекс або по середній лінії лоба на межі росту волосся, негативний реєструючий електрод встановлюють на іпсілатеральний по відношенню до звукової стимуляції соскоподібний відросток або мочку вуха, третій, заземлюючий електрод – на контралатеральной по відношенню до стимулу соскоподібний відросток або мочку вуха. Цей варіант розміщення електродів називають горизонтальним.

При реєстрації КСВП частіше за використовують короткі широкополосні стимули змінної полярності, рідше – короткі тональні стимули чи фільтровані широкополосні стимули.

https://rudocs.exdat.com/pars_docs/tw_refs/275/274956/274956_html_7b5009c5.png     Коротколатентні слухові викликані потенціали складаються з декількох позитивних піків. Їх зазвичай позначають римськими цифрами в порядку виникнення від I до VII. Вважається, що I пік – це відповідь власне слухового нерва, II пік – відповідь кохлеарних ядер, III пік – верхнеоліварного комплексу, IV та V піки – відповідь латеральної петлі та нижніх горбків чотиригорбкового тіла, VI та VII піки – відповідь внутрішнього колінчастого тіла. Але з упевненістю можна говорити тільки про те, що хвиля I-го (і, можливо, II-го) піків коротколатентних слухових викликаних потенціалів генерується слуховим нервом. Решта хвилі – результат сумарної активності багатьох генераторів, розташованих в структурах різних рівнів слухопроводного шляху.

Найбільш просто ідентифікується та присутня практично при всіх вимірах – хвиля V. Вона може бути зареєстрована аж до рівнів інтенсивностей звуку, близьких до порогового рівня. Інші хвилі КСВП, як правило, явно виражені при подаванні звукових стимулів, які значно перевищують пороги слухового сприймання. У зв’язку з цим основним орієнтиром при аудіометричному дослідженні за допомогою КСВП є пік хвилі V. Його амплітуда навіть при оптимальних умовах звукового підразнення та реєстрації рідко перевищує 0,5 мкВ. Амплітуда інших компонентів КСВП значно нижче.

Частотна специфічність одержуваної в результаті вимірювання КСВП інформації невисока, що є істотним недоліком цього методу об’єктивної оцінки стану слуху. Крім того, при використанні низькочастотних стимулів змінної полярності у хворих з діскантною приглухуватістю можуть спостерігатися значні спотворення конфігурації потенціалів і зменшення їх амплітуди. Відбувається це через відмінності часових характеристик відповідей, що виникають при подаванні стимулів з ​​початковими фазами розрідження та стиснення. У таких випадках доводиться користуватися звуковими стимулами з фіксованою полярністю, незважаючи на те, що при високих рівнях інтенсивності стимуляції початкова частина викликаного потенціалу виявляється перекрученою електричним артефактом стимулу.

КСВП можна зареєструвати вже в перші години життя дитини. Їх істотна перевага – практично повна незалежність від того, спить чи не спить пацієнт. З цієї причини аудіометричне дослідження з використанням реєстрації даного класу потенціалів проводять незабаром після годування новонародженого, в умовах його природного сну. У дітей старшого віку (6-36 міс) КСВП можна реєструвати як і тоді, коли дитина не спить (за умови достатнього фізичного спокою), так і під час легкого медикаментозного сну.